Зупинемо булінг разом!

Відповідно до статті 15 Закону України «Про повну загальну середню освіту» від 16.01.2020 № 463-IX у закладах освіти виховний процес є невід’ємною складовою освітнього процесу і має ґрунтуватися на загальнолюдських цінностях, культурних цінностях Українського народу, цінностях громадянського (вільного демократичного) суспільства, принципах верховенства права, дотримання прав і свобод людини і громадянина тощо.

Питання запобігання та виявлення випадків жорстокого поводження з дітьми регулюється Законом України «Про охорону дитинства», де статтею 10 визначено, що кожній дитині гарантується право на свободу, особисту недоторканність та захист гідності. Дисципліна і порядок у сім’ї, навчальних та інших дитячих закладах мають забезпечуватися на принципах, що ґрунтуються на взаємоповазі, справедливості та виключають приниження честі і гідності дитини

Концепцією Нової української школи передбачено формування ціннісного ставлення і судження у школярів, вміння вибудовувати доброзичливі і толерантні стосунки із учасниками освітнього процесу.

Закон України «Про освіту», зокрема стаття 53, визначає право здобувачів освіти на захист під час освітнього процесу від приниження честі та гідності, будь-яких форм насильства та експлуатації, дискримінації за будь-якою ознакою, пропаганди та агітації, що завдають шкоди здоров’ю здобувача освіти.

Законом України від 18.12.2018 № 2657-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії булінгу (цькуванню)» внесено зміни до Закону України «Про освіту» щодо визначення поняття булінгу (цькування), його типових ознак.

Наказом Міністерства освіти і науки України від 28.12.2019 № 1646 «Деякі питання реагування на випадки булінгу (цькування) та застосування заходів виховного впливу в закладах освіти», зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 03 лютого 2020 р. за № 111/34394, затверджено Порядок реагування на випадки булінку (цькування) та Порядок застосування заходів виховного впливу.

Антибулінгова політика

Основним завданням сучасної школи, що підтверджується й поширюється Міністерством освіти і науки України та Міжнародною організацією ЮНІСЕФ є створення нового освітнього простору, головними засадами якого є створення безпечного навчального середовища, а також забезпечення прав, свобод та інтересів дітей. Концепція «Нова українська школа» (НУШ) вимагає реформування існуючого алгоритму розвивальної, корекційної та профілактичної роботи, адже дуже часто в освітніх закладах постає проблема булінгу та порушення норм поведінки учнями, що не дозволяє в повному обсязі досягти поставлених демократичних орієнтирів. Важливою умовою ефективності роботи працівників психологічної служби є розставлення пріоритетів та цілей, викладених комітетом ООН:
взаєморозуміння;
взаємоповага;
дружня атмосфера;
пріоритет прав людини;
толерантність;
постійний розвиток;
активна життєва позиція;
здоровий спосіб життя;
людяність;
порядність;
повага до приватного життя;
мир;
єдина країна.
2. БУЛІНГ

Булінг (знущання, цькування, залякування) – це зарозуміла, образлива поведінка, пов'язана з дисбалансом влади, авторитету або сили. Булінг проявляється в багатьох формах: є вербальна, фізична, соціальна форми булінгу, а також кіберзалякування.

Ознаки булінгу як однієї з форм неприйнятої поведінки дитини чи дорослої людини є:

Дії, що містять ознаки насильницької поведінки ( дії проти волі іншої людини);
Дії, що містять ознаки насильницької поведінки, є систематичними та /або повторюються (більше одного зафіксованого випадку);
Людина, яку цькують, почувається приниженою або/і наляканою.
Жертвами булінгу є обидві сторони акту насильницької поведінки, а також свідки вчинку. Кривдник, або булер – дитина/доросла людина, яка вчиняє дії з ознаками насильницької поведінки, чинить булінг.

Стаття 1. Вербальний булінг

Словесне знущання або залякування за допомогою образливих слів, яке включає в себе постійні образи, погрози й неповажні коментарі про кого-небудь (про зовнішній вигляд, релігію, етнічну приналежність, інвалідність, особливості стилю одягу і т. п.).

Стаття 2. Фізичний булінг

Фізичне залякування або булінг за допомогою агресивного фізичного залякування полягає в багаторазово повторюваних ударах, стусанах, підніжках, блокуванні, поштовхах і дотиках небажаним і неналежним чином.

Стаття 3. Соціальний булінг

Соціальне залякування або булінг із застосуванням тактики ізоляції припускає, що когось навмисно не допускають до участі в роботі групи, трапеза це за обіднім столом, гра, заняття спортом чи громадська діяльність.

Стаття 4. Кіберзалякування

Кіберзалякування (кібернасильство) або булінг у кіберпросторі полягає у звинуваченні когось з використанням образливих слів, брехні та неправдивих чуток за допомогою електронної пошти, текстових повідомлень і повідомлень у соціальних мережах. Сексистські, расистські та подібні їм повідомлення створюють ворожу атмосферу, навіть якщо не спрямовані безпосередньо на дитину.

Учасниками акту насильницької поведінки, в т.ч. булінгу можуть стати:
Дитина, до якої проявляють насильницьку поведінку
Дитина/дорослий, який чинить насильницьку поведінку
Батьки дитини, до якої проявляють насильницьку поведінку
Батьки дитини, яка чинить насильницьку поведінку
Класний керівник
Директор школи
Свідки насильницької поведінки
Спеціалісти, які надають допомогу і консультують поза школою
Уповноважений з прав дитини
Представники поліції
Процедура/ послідовність кроків і реагування на зафіксовані прояви насильницької поведінки щодо учнів/дорослого у школі різними сторонами Учень/учениця обє’кт булінгу:
Голосно і твердо, дивлячись в обличчя кривднику, каже: «СТОП. Припини (називає неприйнятну дію)». Якщо дія повторюється тоді крок два;
Якщо поблизу є дорослий, звернутися до нього з проханням допомогти зупинити ситуацію;
Невідкладно повідомити класний керівник свого класу про випадок, який стався;
Зустрітись зі шкільним психологом стосовно випадку.
Учень/учениця, поведінка якого/-ої була зафіксована і класифікована як булінгова:

Слідування плану роботи, розробленому шкільним психологом та іншими спеціалістами, врегулювання власного психологічного стану та психологічного клімату у класі;
Визнати в розмові з класним керівником вчинене порушення.
Миттєво припинити поведінку, яку класифікують насильницькою, в будь-якому прояві до будь-якої дитини та/чи дорослого у школі;
Процедура/послідовність кроків і реагування на зафіксовані прояви насильницької поведінки щодо учнів/дорослого у школі різними сторонами.
Дитина, яка стала свідком булінгу або акту насильницької поведінки:

Брати участь у загальних подіях класу за участі класного керівника та психолога щодо врегулювання психологічно-емоційного клімату .
Невідкладно повідомити класного керівника свого класу про випадок, що стався, якщо інцидент зафіксований серед однокласників;
Миттєво звернутися до будь-якого дорослого, який перебуває поблизу, з проханням допомогти зупинити ситуацію;
Працівник школи (вчитель, класний керівник та ін.), який став свідком булінгу або акту насильницької поведінки:

Вжити невідкладних дисциплінарних превентивних заходів: нагадати правила школи та наслідки їх порушення.
Дізнатися імена та прізвища учасників події. Невідкладно повідомити класного керівника класу про зафіксований акт насилля, надати детальну інформацію про обставини ситуації;
Миттєво зупинити неприйнятні дії;
Класний керівник, який дізнався про випадок булінгу з дитиною свого класу:

У співпраці з психологом, керівником МО класних керівників розробити план індивідуальної роботи з класом для нормалізації психологічного клімату, а також провести індивідуальну роботу з учасниками акту насильницької поведінки;
У той же день зафіксувати випадок булінгу в Журналі щоденного обліку роботи практичного психолога;
У той же день повідомити психолога про випадок булінгу у класі;
У той же день повідомити про ситуацію, що сталася, в батьківській групі з обмеженим доступом, без вказування імен і прізвищ учасників.
У той же день повідомити батьків суб’єкта і об’єкта булінгу про ситуацію під час особистої зустрічі;
Провести розмову з класом з метою нагадати про Антибулінгову політику школи та неприпустимість булінгу у школі;
Визначити, чи цей випадок підпадає під визначення «булінг». Якщо цей акт насильницької поведінки не класифікується як булінг, провести розмову з учасниками події щодо її причин та запобігання такого в майбутньому. Якщо є проявом булінгу – тоді крок 3;
Заспокоїти, розрадити, нормалізувати поведінку всіх учасників акту насильницької поведінки.
Кроки батьків:
Батьки дитини, яка поскаржилася на булінгову поведінку щодо неї:

Постійно надавати й отримувати від класного керівника зворотній зв'язок щодо емоційного стану дитини.
Відвідати щонайменше 2 зустрічі з психологом школи задля профілактики виникнення в подальшому таких випадків;
У разі рекомендацій шкільного психолога звернутися до позашкільного психолога чи психотерапевта. У цьому випадку регулярно повідомляти шкільного психолога про етапи і результати роботи;
Зустрітися з психологом школи щодо усунення наслідків булінгу;
Поговорити з дитиною про неможливість проявів в школі та необхідність співпрацювати зі шкільним психологом та класним керівником до нормалізації психоемоційного стану дитини і психологічного клімату в класі;
Обговорити скарги дитини на випадок насильницької поведінки щодо неї під час особистої зустрічі з класним керівником і психологом школи;
Повідомити кл. керівника про скарги дитини і підозри на булінг, переконатися, що у школі зафіксований і мав місце випадок булінгу, про який розказує дитина;
Батьки дитини, у якої зафіксували булінгову поведінку:

Постійно надавати й отримувати від кл. керівника зворотній зв'язок щодо емоційного стану дитини;
Звертатися до позашкільного психолога чи психотерапевта за рекомендацією шкільного психолога чи за власним бажанням. У такому разі регулярно повідомляти шкільного психолога про етапи та результати роботи.
Співпрацювати з психологом школи щодо усунення наслідків булінгу. Відвідати щонайменше 2 зустрічі з психологом школи задля профілактики виникнення в подальшому таких випадків;
Поговорити з дитиною про неприпустимість булінгу у школі та необхідність співпрацювати зі шкільним психологом та кл. керівником до нормалізації психоемоційного стану дитини і психологічного клімату в класі;
Ознайомитись із записом у Журналі щоденного обліку роботи практичного психолога та Політикою вирішення конфліктів у школі. У разі відмови прийти на зустріч витяг із журналу з описом ситуації надсилають на поштову адресу батьків рекомендованим листом чи на електронну пошту вказану у договорі. Політика конфліктів починає діяти з 4 етапу;
Прийти на зустріч з класним керівником, психологом та отримати детальну інформацію стосовно проявів дитини та обставин ситуації, що склалася;
Батько/мати, який/-а зазнали булінгу від працівників школи:

Співпрацювати з директором школи та іншими спеціалістами, яких визначить директор школи, для розв’язання неприйнятної ситуації;
Повідомити директора школи про випадок булінгу та підтвердити письмово про випадок булінгу відповідно заявою;
Назвати неприйнятну поведінку «булінгом» із посиланням на Антибулінгову політику школи;
Кроки шкільного психолога щодо роботи з усіма залученими учасниками булінгу:
Ввести спостереження за усіма учасниками булінгу, акумулювати та аналізувати інформацію від кл. керівника, вчителів, батьків тощо до повного відновлення сприятливого психологічного клімату у класі та емоційного стану дітей.
У раз потреби, рекомендувати батькам звернутися до позашкільного психолога чи психотерапевта. У цьому випадку регулярно підтримувати контакт з позашкільними спеціалістами та обмінюватися інформацією, коригувати план індивідуальною роботи з учасниками акту насильницької поведінки.
Провести щонайменше 2 зустрічі з батьками обох сторін конфлікту щодо усунення наслідків та профілактичних заходів;
У співпраці з кл. керівником розробити план індивідуальної роботи з класом для нормалізації психологічного клімату, а також провести індивідуальну роботу з учасниками акту насильницької поведінки.
У той же день зафіксувати випадок булінгу в Журналі щоденного обліку роботи практичного психолога зі слів кл. керівника, дитини – об’єкту/суб’єкту булінгу, батьків, інших сторін учасників випадку булінгу;
Кроки класного керівника/шкільного психолога щодо роботи зі свідками пасивними учасниками булінгу:
Провести позапланові класні активності, під час яких діти проявляють себе з менш звичних сторін, мають змогу зблизитися та налагодити відносини.
Провести розмову-нагадування з класом щодо неприпустимості проявів булінгу і насильницької поведінки в школі;
Кроки працівників школи:
Працівник школи, який зазнав булінгу від учня/групи учнів:

Повідомити класного керівника про випадок булінгу;
Назвати неприйнятну поведінку «булінгом» і нагадати про недопустимість проявів булінгу в школі;
3. Підтвердити письмово випадок булінгу відповідною заявою;

4. Повідомити директора школи про цей випадок.

Працівник школи, який зазнав булінгу від батьків учня або групи:

Співпрацювати з директором школи та іншими спеціалістами, яких визначить директор школи, для розв’язання неприйнятної ситуації.
Повідомити директора школи про випадок булінгу та підтвердити письмово про випадок булінгу відповідно заявою;
Назвати неприйнятну поведінку «булінгом» і нагадати про неприпустимість проявів булінгу в школі;
10. АЛГОРИТМ ЩОДО ПОПЕРЕДЖЕННЯ БУЛІНГУ

1. Ознайомлення учасників освітнього процесу з нормативно- правовою базою та регулюючими документами щодо превенції проблеми насилля в освітньому середовищі.

2. Проведення зустрічей, круглих столів, семінарів, тренінгів із залученням представників правоохоронних органів, служб соціального захисту, медичних установ та інших зацікавлених організацій.

3. Запровадження програми правових знань у формі гурткової, факультативної роботи.

4. Організація роботи гуртків, факультативів із психології.

5. Створення інформаційних куточків для учнів із переліком організацій, до яких можна звернутися у ситуації насилля та правопорушень.

6. Ознайомлення учителів і дітей з інформацією про прояви насильства та його наслідки.

7. Батьківські збори –це форма організації спільної діяльності батьків, учителів, практичного психолога та соціального педагога, яка передбачає їх спілкування з метою обговорення актуальних питань навчання і виховання, ухвалення рішень.

8. Консультації - форма роботи з батьками, яка передбачає надання фахівцями психологічної служби допомоги батькам із різних проблем родинного виховання.

9. Педагогічний консиліум - форма спілкування учнів, учителів, фахівців психологічної служби навчального закладу та батьків, метою якої є цілісне, різнобічне вивчення особистості учня, вироблення єдиної педагогічної позиції; визначення головних напрямів удосконалення виховного процесу зусиллями вчителів, батьків, самого учня; тренінги спілкування, методики оволодіння аутотренінгом.

10. Для успішного попередження та протидії насильству треба проводити заняття з навчання навичок ефективного спілкування.

11. ЗАГАЛЬНІ ПРАВИЛА ЗАКЛАДУ ОСВІТИ
1. Школа – територія друзів

Поводь себе з людьми таким чином, як би хотів, щоб поводились із тобою!  Демонструвати повагу до усіх на території школи;

Практикувати ненасильницькі комунікацію та спосіб вирішення конфліктів;
Дотримуватися правил етики;
2. Правило безпеки. Будь уважний!

Усі дбають про безпечне середовище для ВСІХ і для СЕБЕ!

Відповідати за власну безпечну поведінку: зберігати контроль над тілом (ноги не ходять самі), робити свідомий вибір швидкості пересування, шляху тощо;
Повідомити адміністрацію, якщо знайдено незнайомі чи підозрілі речі на території школи;
Негайно довести до відома адміністрації про небезпеку, яка з’явилась (розбилось скло, зламалась шафа, несправний вимикач тощо);
Школа – спільнота небайдужих дорослих і дітей;
Під час уроків діти перебувають на вулиці тільки у супроводі вчителя;
3. Гаджети тільки на користь!

Тримати телефон у безшумному режимі;
Використовувати гаджети під час занять тільки з навчальною метою;  Усі комунікації телефоном здійснюються під час ПЕРЕРВИ!
4. Правило ТАЙМ-МЕНЕДЖМЕНТУ або управління часом
Опануй тайм-менеджмент – і ти станеш успішним!

Бути вчасно у визначений час у визначеному місці!
Дотримуватись розкладу, домовленостей і попереджати про зміни.
5. Правило «Запитай класного керівника»

Звернутись до класного керівника з будь-яким запитанням.
Якщо класний керівник не має відповіді, він точно скерує до того, хто знає!