06.03 - 10.03 Шевченківський тиждень

Про життя Тараса Григоровича Шевченка написана не одна книга. А його біографія відома кожному ще зі шкільних часів. Та дитинство відомого українця дивує цікавими фактами, яких немає в підручниках із літератури. Отже, давайте дізнаємося трошки більше про початок життя поета, письменника та художника. 
Українець козацького роду
За родинними переказами, предки Шевченка з батькового боку походили від запорізького козака Андрія, який повернувся з Запорізької Січі на початку XVIII століття та створив сім’ю. Материна родина ж була з Прикарпаття.

Письмових довідок про рід Шевченків та Грушівських збереглося мало: через нестачу метрик до 1806 року в Кирилівській церкві.
Ріс дуже вавим та непосидючим
За спогадами рідних, малий Шевченко ріс дуже неспокійним та непосидючим хлопчиком. І міг утнути щось зовсім несподіване, якщо сестра залишала його без нагляду на деякий час: то втекти кудись, то наїстися землі.

Коли ж Тарасові виповнилося 5, сестра перестала за ним доглядати так ретельно: бо просто не мала часу. Адже в родині Шевченків народилася молодша дівчинка Маруся, яка була від народження сліпою, та потребувала вдвічі більше піклування.
Шкільна освіта — усього 2 класи
Тарас Шевченко народився в кріпацькій родині, та був одним із 7 дітей. Тож можливостей для того, щоби забезпечити своєму синові повноцінну освіту, у батьків не було. Майбутній поет закінчив лише два класи церковно-приходської школи. Його забрали зі школи після смерті матері: тепер Тарас мав доглядати за молодшими братами та сестрами, допомагати батькові по господарству.

Та саме під час навчання Тарас зацікавився живописом, літературою — зокрема, творчістю Григорія Сковороди.
Зростав під впливом розповідей діда
Дід майбутнього поета та художника, Іван Шевченко, був грамотним селянином — умів читати й писати, знав багато цікавих історій. Тож маленький Тарас полюбляв проводити з ним багато часу, зростаючи під впливом розповідей про Коліївщину, козаччину та народних героїв — Залізняка, Гонту.

До оселі Тарасового діда часто повертали кобзарі: їхня творчість справила величезний вплив на хлопчика та формування його світогляду.
Малому Тарасові доводилося читати псалтир над померлими
Після смерті матері, хлопчик був змушений багато працювати — наймитував у дяка, виконуючи найрізноманітніші доручення. І поряд із цілком звичним — наносити води чи дров — той доручав малому Тарасові читати псалтир на похоронах односельців, адже хлопчик добре володів грамотою.
Навчався у відомого європейського живописця Яна Рустема
Юний Тарас у 15-річному віці відвідував уроки одного з найвідоміших литовських живописців — Яна (Йонаса) Рустема. Про цей період Шевченко згадував із теплом упродовж усього життя. У своєму листі до польського історика Броніслава Залеського Тарас писав: «Ти питаєш мене, чи можна тобі взяти кисть та палітру. На це мені відповідати тобі та радити досить важко, тому що я давно не бачив твоїх малюнків. І тепер я можу тобі сказати тільки, що казав колись учням своїм старий Рустем, професор малювання при колишньому Віленському університеті: «Шість років рисуй і шість місяців малюй та будеш майстром»».

Достеменно невідомо, скільки саме майстер-класів художника відвідав Шевченко. Деякі дослідники біографії митця вважають, що 10. Інші — що 6. Та варто знати, що такі уроки не були традиційними академічними парами. Це радше тривалий курс, розтягнутий у часі: один майстер-клас міг тривати, перериваючись, декілька днів чи навіть тижнів. А також складався з декількох частин: теорії, практики та домашніх завдань.